В Україні діють 109 ДБН, 23 ГБН, 45 СНіП і 17 рекомендованих СН, тобто загалом — 194 документи. 75% з них вимагають перегляду. Коли і як будівельники запрацюють за новими правилами?

В Україні визначено дві гілки стандартизації: національна та європейська

В Україні діють 109 ДБН, 23 ГБН, 45 СНіП і 17 рекомендованих СН, тобто загалом — 194 документи. 75% з них вимагають перегляду. Коли і як будівельники запрацюють за новими правилами, з’ясовував у експертів будівельного ринку та юристів Property Times.

Зміни до нормативної будівельної бази почалися ще у 2006 році, коли прийняли низку нормативно-правових актів, направлених на імплементацію в Україні положень Директиви Ради Європи. Наразі в Україні фактично вже визначено дві гілки стандартизації: національна та європейська. Проте, у майже третину Єврокодів в ЄС вже на сьогодні внесено зміни, які в Україні не гармонізовані, інші Єврокоди будуть скориговані у найближчі 2-3 роки, тобто найближчим часом нам їх також необхідно буде переглядати. Також недостатньою є кількість прийнятих в Україні стандартів на будівельні вироби.

За найоптимістичнішими прогнозами процес прийняття нового Закону «Про основні вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів» та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, яких, до речі, буде чимало — за середньою оцінкою це близько кількох десятків документів, становитиме декілька років. Але, на думку експертів, інакше ця система не запрацює.

«Безпосередньо розроблення будівельних норм — процес тривалий. Мінімум ця процедура займає не менше, ніж півроку. А якщо документ складний та об’ємний — більше року», — вважає Ольга Чепелюк, кандидат юридичних наук, експерт у сфері права.

Вона пояснила, що розроблені, затверджені та зареєстровані державні та галузеві будівельні норми, зміни до них набирають чинності не раніше ніж через 90 днів з дня їх реєстрації та оприлюднення, а безпосередньо проектування об’єктів залежно від складності також може займати до одного року. Отже, перші зміни на реальних об’єктах ми зможемо побачити лише через кілька років.

«На системні зміни в будівельному законодавстві можна очікувати лише після запровадження нових принципів нормування у переважну більшість ДБНів. За умови збереження тих обсягів бюджетного фінансування робіт із нормування у будівництві, які є на сьогодні — знадобиться не менше ніж чотири–п’ять років», — резюмує Ольга Соловей, засновниця українського клубу нерухомості (URE club).

«Якщо абстрагуватися від постійного процесу девелопменту та будівництва, то, безумовно, нові норми привнесуть позитивні зміни, зроблять проекти більш європейськими, — вважає Олександр Пан, засновник Spang Capital. — Ми повинні прагнути зробити комерційні та житлові проекти доступними для всіх як для мам з немовлятами, так і для людей з особливими потребами. І багато об’єктів було реалізовано з урахуванням цього власними силами ще до прийнятті нових ДБН. Але тепер це буде закріплено законодавчо».

Проте, є і низка технічних нюансів щодо реалізації, а також складності інтерпретації формулювань, зазначає експерт. До того ж, є сфери, куди зміни ще не дісталися.

«Нові норми — це крок вперед, але бізнес багато рішень робить на користь комфортності клієнта та ефективності бізнесу, і тут важливо, щоб норми не суперечили цілям бізнесу», — підсумовує Пан.

Нагадаємо, що в жовтні Президент підписав закон України про запровадження параметричного методу нормування у будівництві. 

 
Источник