«Будівельні» законопроекти, які розглядає Рада, потребують суттєвих змін і доповнень – вважає партнер юридичної компанії KPD Consulting Владислав Кисіль

На думку експерта, законопроекти №1081 та №1052 потребують доопрацювання

Прийняті Радою у першому читанні законопроекти, що регулюють будівельну галузь, потребують суттєвих змін і доповнень — про це на засіданні Комітету з права «Українського клубу нерухомості» (URE Club) повідомив партнер юридичної компанії KPD Consulting Владислав Кисіль.

На його погляд, законопроект №1081, що впроваджує Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, не вирішує головних питань архітектурно-будівельного контролю і нагляду.

«У запропонованому документі фактично мова йде лише про створення передумов до запровадження системи цифровізації: створенні кабінету забудовника, автоматичної прив’язки до всіх існуючих реєстрів тощо. Проте в законопроєкті жодним чином наважуються на більш істотний крок – реформу системи архітектурно-будівельного контролю і нагляду. Мова, фактично, йде лише про те, що в електронній системі будуть запроваджені функції теперішньої Державної архітектурно-будівельної інспекції», — сказав він.

Експерт нагадав, що саме діяльність ДАБІ понад 80% забудовників вважають головним джерелом корупції в сфері будівництва і без зміни принципів і функціоналу цього органу важко говорити про ту ефективність роботи майбутньої електронної системи, на яку очікує ринок.

Владислав Кисіль також зосередив увагу на законопроєкті №1052, що запроваджує параметричний, розпорядчий та цільовий методи застосування будівельних норм. Експерт вважає, що в законопроєкті розмиті чіткі визначення та відмінності параметричного і цільового методів, що фактично дублюють одне одного. Втім, головним є відсутність вирішення документом найбільш болючого питання конкуренції між старими і новими Державними будівельними нормами та правил їхнього застосування до поточних проєктів будівництва.

«Законопроєкт фактично встановлює пріоритетний перехід до параметричного методу застосування будівельних норм, головна перевага якого полягає в більш гнучких можливостях досягнення кінцевої мети, наприклад, застосуванні норм інклюзивності. Проте в цьому документі необхідно чітко закріпити правила конкуренції між нормами старого і нового ДБН. Адже наразі на рівні закону оминається надважливе питання, до якого моменту замовник повинен коригувати свій проект, «підлаштовуючи» його до нових норм. І цілком імовірно, що проекти, зведення який розпочалося ще до прийняття нових ДБН, буде надто складно ввести в експлуатацію», — підкреслив Владислав Кисіль.

Експерти також погодилися, що майбутній орієнтир нормування має виходити з поступового, але неухильного переходу до застосування Єврокодів.

Щодо прийнятого у 2-му читанні Законопроекту №1059, яким з 2021 року скасовуються пайові внески при будівництві, то позиція експертів Комітету з права «Українського клубу нерухомості» полягає в тому, що закон покликаний значно поліпшити не лише інвестиційну привабливість будівельної сфери, але й прибирає одну з корупційних ланок, що суттєво впливала на будівництво в Україні.

«Скасування цього «квазіподатку» створює привабливий мікроклімат для інвестування в будівельну галузь України», — підсумував Владислав Кисіль.

Источник