Як виглядає столиця очима львів’янина? Чи може стати найбільше і найбагатше місто країни комфортним для його мешканців? Новий заступник міністра розвитку громад та територій, що залишив посаду головного архітектора Львова, Юліан Чаплінський розповів про свої перші враження від Києва.

Ознакою туристичного Києва є те, що він острівний, а не континуальний

Як виглядає столиця очима львів’янина? Чи може стати найбільше і найбагатше місто країни комфортним для його мешканців? Новий заступник міністра розвитку громад та територій, що залишив посаду головного архітектора Львова, Юліан Чаплінський розповів про свої перші враження від Києва.

Чаплінський вважає, що потенціал історичних фасадів Києва – неймовірний. Але «споживати» цю архітектуру заважає низка факторів, зокрема запарковані тротуари, реклама і візуальне сміття, а також стан самих фасадів.

«Бажання зупинитися, присісти на лавці, зустріти сусіда і з ним побалакати – тут абсолютно того нема, – зазначає Чаплінський. — Найперше кидається в очі, наскільки в Києві проблема з рекламою і з візуальним сміттям, яке не дає насолоджуватися історичною архітектурою. Реклама “Парі Матч” на фасаді навпроти Золотих воріт мене теж вражає».

На його думку, ознакою туристичного Києва є те, що він острівний, а не континуальний – тобто окремі туристичні об’єкти розташовано як острівці, між якими немає безперервного сполучення. Наприклад, між Михайлівською та Софійською площею – інтенсивний автомобільний рух, автомобільна парковка і незручні тротуари.

«Києву вартувало би з’єднувати громадські простори в єдині прогулянкові лінії, з безперевними пішоходними та велосипедними машрутами», – вважає архітектор.

На самій Софійській площі Чаплінському бракувало вуличних меблів чи хоч якоїсь лави, щоб присісти і помилуватися собором. Наразі це порожній простір, який фактично є транзитним.

Львівський архітектор зазначив, що на вулицях Києва бракує однорідного і зрозумілого дизайн-коду. Наприклад, тротуари рятують від паркування хто чим може: стовбчиками з нержавійки, бетонними напівкулями тощо.

«Найбільше мене шокує те, що в Києві люди мислять категоріями: робіть дороги, тобто полотно для автомобіля, але не робіть вулиці. Комплексного підходу до проєктуваня вулиць немає», – каже Чаплінський.

Источник